Функції в електронних таблицях та їх використання.

Функції в електронних таблицях та їх використання.

  Формули Excel 2007 можуть містити числа, тексти, посилання на клітинки, знаки дій (оператори), дужки і функції. До сих пір ми використовували нескладні формули і не використовували в них функції. Але навіть ці нескладні формули значно спрощуються, якщо в них використовувати функції. Наприклад, формула = А1 + А2 + А3 + А4 + А5 + А6 + А7 + А8 + А9 + А10 з використанням функції СУММ буде виглядати так: = СУММ (А1: А10) Очевидно, що друга формула і сприймається, і вводиться значно простіше, ніж перша. А якщо потрібно було б скласти числа з діапазону клітинок А1: А100? Перша з наведених формул стала б дуже громіздкою, а друга змінилась би мінімально. Використання функцій у формулах
  Багато обчислення в Excel 2007 взагалі неможливо виконати без використання функцій. Наприклад, обчислення значення арифметичного квадратного кореня, знаходження значення синуса або тангенса та ін. Excel 2007 має вбудовану бібліотеку функцій, до якої входять більше ніж 300 різноманітних функцій. Всі вони для зручності пошуку розподілені по групах (категоріях): математичні, статистичноські, логічні, фінансові, текстові та ін. Функція в Excel 2007 має ім'я і результат, є функції з аргументами і без аргументів.
  
  Аргументом функції може бути число, текст (його потрібно укладати в подвійні лапки), вираз, посилання на клітинку або діапазон клітинок, результат іншої функції.
  При використанні функції у формулі спочатку вказується її ім'я, а потім, якщо функція має аргументи, в дужках вказується список аргументів через крапку з комою. Якщо функція не має аргументів, то в дужках після імені функції нічого не вказується. Так в наведеній вище формулою = СУММ (А1: А10) використана функція з ім'ям СУММ, аргументом якої є посилання на діапазон комірок А1: А10, а результатом - сума чисел із зазначеного діапазону комірок. 

  Відкривши список однієї з кнопок категорій функцій, можна вибрати ім'я необхідної функції. При наведенні покажчика на ім'я функції, спливає коротка підказка про її призначення. Після вибору імені функції в поточну комірку автоматично вставляється знак = (якщо в цю клітинку введення формули ще не починалося), ім'я функції і пара круглих дужок, а також відкривається вікно Аргументи функції з полями для введення аргументів цієї функції.

  Якщо функція має фіксовану кількість аргументів, то вікно Аргументи функції відразу містить відповідну кількість полів для їх введення. Якщо функція має нефіксоване кількість аргументів, то у вікні спочатку з'являється кілька полів, а потім, в процесі введення аргументів, з'являються відповідні поля.

  Якщо аргументом є число або текст, то його потрібно вводити в поле з клавіатури. Якщо аргументом є посилання на клітинки, то його можна вводити або з клавіатури, або виділити відповідні клітинки з використанням миші.

  Якщо виконати Формули, Бібліотека функцій, Вставити функцію або вибрати кнопку Вставити функцію Рядка формул, то відкриється вікно Майстер функцій. У цьому вікні в списку поля Категорія можна вибрати потрібну категорію, після чого в списку поля Виберіть функцію вибрати потрібну функцію. Після вибору кнопки ОК відкривається вікно Аргументи функції і далі введення функції в формулу відбувається аналогічно способу, розглянутому вище.

  Можна також ввести функцію в формулу безпосередньо в клітинку або в поле Рядки формул. Вводити з клавіатури імена функцій і посилання можна як малими, так і великими літерами. Після введення першої літери імені функції відкривається список імен функцій, які починаються з цієї букви. Введення наступної букви імені буде змінювати список. Для вибору функції з відкритого списку потрібно двічі клацнути на імені необхідної функції або встановити курсор на імені функції (при цьому спливає коментар про призначення цієї функції) і натиснути клавішу Tab.

  Після того як в формулу вставили ім'я функції, біля клітинки з формулою спливає підказка по кількості аргументів функції і за типом цих аргументів. Аргумент, який необхідно ввести наступним, виділяється напівжирним. Аргумент, взятий у квадратні дужки, - необов'язковий. Як і в попередніх випадках, числа і тексти повинні вводиться з клавіатури, а посилання на комірки можна вводити як з клавіатури, так і з використанням миші.

  Корисними для вирішення багатьох завдань, наприклад геометричних, є математичні функції ASIN, радіани, градуси. Функція ASIN повертає міру кута в радіанах за значенням його синуса, функція ГРАДУСИ призначена для перекладу радіанної міри кута в градусну, а функція РАДІАН - з градусної міри в радіани. Якщо в комірці С3 знаходиться градусна міра кута, то для обчислення синуса цього кута потрібно градусну міру перевести в радіани. Тобто формула для обчислення синуса кута, виміряного в градусах, виглядатиме так: = SIN (радіан (С3)). 

  Ввести таку формулу можна, наприклад, так: 

1. Зробити поточної клітинку, в якій буде знаходитися ця формула. 

2. Вибрати кнопку Вставити функцію. 

3. Вибрати у вікні Майстер функцій ім'я функції SIN, після чого вибрати кнопку ОК.

4. Відкрити список поля Опції. 

5. Якщо в списку, що відкрився, є ім'я функції Radian, то вибрати його, якщо ні, вибрати в цьому списку Інші функції і у вікні Мастер функцій вибрати ім'я функції радіани. Після чого вибрати кнопку ОК. 

6. Вибрати комірку С3. 

7. Вибрати кнопку ОК у вікні Аргументи функції.

  Деякі статистичні функції Функція Кількість аргументів Результат Приклад використання СРЗНАЧ (число1; [число2]; ...) Від 1 до 255, всі, крім першого, необ за тільні Середнє арифметичне чисел, зазначених у дужках. Число1 - обов'язковий аргумент: число, або посилання на клітинку, або посилання на діапазон комірок. Число2 і так далі - необов'язкові аргументи СРЗНАЧ (А1: С10; Е1: К10) СЧЕТ (значення1, [значення2], ...) Від 1 до 255, всі, крім першого, необов'язкові Кількість чисел у зазначених осередках. Значення1 - обов'язковий аргумент: посилання на клітинку або діапазон комірок. Значення2 і так далі, не обов'язкові аргументи СЧЕТ (В2: С5, Е1) МАКС (число1; [число2]; ...) МИН (число1; [число2]; ...) Від 1 до 255, всі, крім першого, необов'язкові Найбільше (найменше) число серед зазначених в дужках. Число1 - обов'язковий аргумент: число, або посилання на клітинку, або посилання на діапазон комірок. Число2 і так далі - необов'язкові аргументи МАКС (А1: С10) МИН (А5: Е10; К2)

  В Excel 2007 можна використовувати вирази, які містять знаки порівняння: > (більше), = (більше або дорівнює), 100 і ін. Такі висловлювання - приклади так званих логічних виразів. Якщо рівність чи нерівність правильне (справжнє), то вважають, що відповідне логічне вираз має значення ІСТИНА. А якщо рівність чи нерівність неправильне (хибне), то вватануть, що відповідне логічне вираз має значення БРЕХНЯ. Логічні функції Функція, результат якої дорівнює ІСТИНА або БРЕХНЯ, називається логічною.

  Серед функцій табличного процесора Excel 2007 є логічні функції. Це функції ЯКЩО, І, АБО, НЕ і ін. Логічні функції використовуються в формулах тоді, коли табличний процесор має виконувати різні операції в залежності від істинності чи хибності певного логічного виразу. Наприклад, потрібно збільшити заробітну плату працівника на 10%, якщо він виконає план, і на 20%, якщо він перевиконає план.

  Загальний вигляд логічної функції ЯКЩО такий: ЯКЩО (лог_вираз; значення_якщо_істина; значення_якщо_хибно) Значення цієї функції визначається так: якщо лог_вираз має значення ІСТИНА, то значення функції дорівнює значенню виразу значення_якщо_істина; якщо ж лог_вираз має значення FALSE, то значення функції дорівнює значенню виразу значення_якщо_хибність.